28.12.22р. Інструктаж з Т.Б. під час зимових канікул в умовах воєнного стану.

 Проведення

інструктажу з техніки безпеки 
життєдіяльності  та охорони
здоров’я під  час Зимових канікул 2022 -2023 навчального року


 для учнів 8 класу


КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ :


1.     
Перебувати на вулиці після 21- ї години без супроводу дорослих.


2.     
Дивитися телевізор більше 3 - х годин  на день.


3.      Знаходитись біля водойм без
нагляду дорослих, безпечне перебування
біля річок та водоймищ, що вкриті кригою .


4. Близько знаходитись під будинками,
де висять бурульки.


5.     
Самостійно вмикати і вимикати газо- та електроприлади.


6.      Без
нагляду дорослих вживати ліки та медичні препарати, користуватись ртутним
термометром.


7.     
Вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, тютюнові вироби...


Правила поведінки під час
ожеледиці


Ходи не поспішаючи, ноги злегка
розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що
поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку повільно.


У разі порушення Рівноваги
швидко присядь — це найбільш реальні шанс утриматися на ногах.


Падай із мінімальної шкодою для
свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись,
напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований
на тебе, зменшиться.


Не тримай руки в кишенях: це
збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.


Обходь люки: як правило, вони
покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує
ризик травмування.


Ідучи тротуаром, не проходь
близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися
і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.


Не перебігай проїжджу частину
дороги під час снігопаду та ожеледиці, пам'ятай, що через ожеледицю значно
збільшаться відстань гальмівного шляху.


Якщо ти впадеш і
деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до
лікаря.


 


Правила поведінки на льоду


Часто міцність льоду перевіряють палицею: якщо після
удару на нім з'являється вода, негайно повертайтеся назад. Причому, перші кроки
потрібно робити не відриваючи підошви. Не можна також стрибати та бігати по
льоду, збиратися великими групами на одному місці. На початку зими, небезпечною
є середина водоймища, а в кінці зими - прибережні ділянки.


Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно
поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така
крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини
.


 


8. Дотримуйся правил ПДР.

9. Дотримуйся правил пожежної
безпеки та поводження з електроприладами.


10. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях .

11. Дотримуйся правил особистої
безпеки на вулиці.

12. Дотримуйся правил безпечної
поведінки на воді взимку.

13. Дотримуйся правила поведінки,
коли ти один вдома.

14. Дотримуйся правил безпеки при
поводженні з тваринами .

15. Не грай з гострими, колючими та
ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами, вогнепальною та
холодною зброєю, боєприпасами.

16. Не вживай лікарські препарати
без призначення лікаря.


17. Не можна використовувати піротехніку різного виду під час
воєнного стану


ПАМ'ЯТАЙТЕ: ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я У ВАШИХ РУКАХ


В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож
кожен учень закладу загальної середньої освіти повинен знати основні правила
поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.


Приложения в Google Play – Повітряна тривога





Якщо ви почули гудки сирен,
переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом
декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній
службі надзвичайних ситуацій  України, він такий:


• увімкніть телебачення або радіо. Інформація
звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;


• зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте
почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може
надходити подальша інформація;


• зазвичай під час тривоги на офіційних каналах
звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба
взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;


• повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за
необхідності надайте їм допомогу;


• у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте
101;


• в Україні працює мобільний застосунок «Повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у
конкретному регіоні. Його можна завантажити у Gogle Play Market та AppStore.





Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних
дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви
уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або
масивними меблями.





Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю,
тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Службв безпеки України
радить діяти так:


• якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці:
ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу,
вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;


• на відкритому місці впадіть на землю та закрийте
голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі.
Укриттям може стати навіть сміттєва урна;


• ваше тіло має бути у безпечному положенні:
згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та
прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти
барабанні перетинки;


• чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки
стрілянина не вщухне.





Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух
снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу
або авіанальоту.


• Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки,
можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це
димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах;


• якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак
«Увага всім», – терміново йдіть до укриття;


• в укритті увімкніть телебачення або радіо на
будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там
протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції;


• залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після
завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.





– обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб
миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або
іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.





• падайте на землю, закрийте голову руками або
предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії).
Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому
приміщенні;


• не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах
панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному
разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;


• для укриття підійдуть підземні переходи, метро,
укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий
бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки
1-2 м, на відкритому місці;


• якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі,
трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку
«від будівель та споруд і залягти на землю.


Після закінчення обстрілу
(бомбардування):


Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі
постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися. 





Під час комендантської години, період дії якої
встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в
інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної
інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).


 


Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час,
можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.


Правило не поширюється на переміщення до укриттів під
час сигналу тривог.


Під час комендантської години в Державній службі
надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил
світломаскування:


• зашторювати вікна;


• вимикати світло в оселях;


• гасити вуличне освітлення своїх будинків;


• прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи
по догляду за рослинами.


Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та
речовинами


Щоб уникнути нещасних випадків,
треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених
предметів неможна, бо це небезпечно для життя.


Виявивши вибухонебезпечні предмети
далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де
їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.


Про знайдені вибухонебезпечні
предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування,
міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До
жодних самостійних дій вдаватися не можна!


Увага! Під час канікул відповідальність за
життя та здоров’я дітей несуть батьки!

Виховна робота : Бесіда : " Безпека дітей на дорозі під час військового стану " .

 

19 грудня " День Святого Миколая ".

 

Виховна робота 8 клас .14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Бесіда : " Пам'ятаємо героїв Чорнобиля".

 

Виховна робота 8 клас : 10 грудня – День захисту прав людини. Класна година : "Знай свої права".

 

Бесіда з учнями 8 класу : "Захистники України ".

 

Виховна робота 8 клас . 3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю. Бесіда " Прояви повагу !" .

 

Година спілкування для учнів 8 класу на тему: «Любов єднає, будує, творить, навчає!» 300-літньому ювілею Григорія Сковороди присвячено!

 

Година спілкування для учнів 8 класу на тему:  

«Любов єднає, будує, творить, навчає!»

300-літньому ювілею Григорія Сковороди присвячено!

 

Доброго дня шановні друзі, всі хто причетний до нашого заходу і славетного закладу ДНЗ «Ізюмський регіональний центр професійної освіти», який має майже вікову історію!

А поговоримо ми сьогодні про вічні чесноти людини: любов, що єднає, творить і навчає.

Кожна людина прагне бути щасливою. Про щастя замислювалися відомі діячи та звичайні люди всіх часів і поколінь.

Давайте звернемось за допомогою до мудрої філософії мислителя і цілителя людських душ, мудреця Григорія Сковороди, яка є навчальною настановою життя і актуальна в сьогоденні.

Двісті років не було навіть відомо, в якому місяці і якого числа народився Григорій Савич Сковорода Тільки в рік ювілею (200-річчя з дня народження) перекладач Петро Пелех віднайшов у листі до М. І. Ковалинського від 22 листопада 1763 року розповідь про те, як провів день свого народження Г. С. Сковорода. Ця автобіографічна вказівка є досі єдиним документом, що засвідчує дату народження Григорія Савича Сковороди - 22 листопада (3 грудня) 1722, в селі Чорнухи Київської губернії (нині Чорнухинський район Полтавської області). А відійшов у вічність - 29 жовтня (9 листопада) 1794, в селі Іванівка (нині Сковородинівка), Золочівський повіт Харківської губернії).

Вірш «Він нас учив...»

В незаможній козацькій родині,

В невеликім полтавськім селі

Бог життя дав малому хлопчині,

Що з'явився в грудневій імлі.

Душу вклали батьки в свого сина.

Гриць і розум і міць - усе мав.

Це був мудрий і чесний хлопчина,

Наче Бог його сам цілував.

Сівши в затишку, грав на сопілці,

Яку сам з очерету зробив,

І радів навіть сонцю і зірці,

А ті миті найбільше любив.

А у вільну від думки хвилину

Все потрібне у торбу збирав

І в похмуру чи сонячну днину

Йшов кудись, а куди, й сам не знав.

У шістнадцять покинув домівку,

Досвід вчительський швидко здобув.

Понесла в світ широкий мандрівка,

Бо з дитинства філософом був.

Радив він придивлятись до друзів,

Бо отрутніше нічого нема.

Ніж удаваний друг лізе в душі,

А сьогодні - це гірш, ніж чума.

Ті стежки, ті шляхи, ті дороги...

Ті думки, що й сьогодні живі,

Оббивають злощасні пороги:

«Як нам жити на рідній землі?»

Прагнув він ще тоді нас навчити.

Та чи думав хто з нас, та чи знав?..

Для людей, для народу вмів жити,

Світ ловив його, та не спіймав.

Григорій Савич вів життя мандрівного філософа, був поетом, музикантом і педагогом та залишив по собі філософські трактати, що побачили світ вже після його смерті. Він обстоював права людської особистості в кожній людині, котра включала кріпацтво селянських мас, означало сильну демократичну тенденцію враховуючи політичну ситуацію того часу. Своєю етичною наукою і всім своїм життям Григорій Сковорода мав величезний вплив на сучасників і на майбутніх українських громадян. Недарма ім’я Сковороди носить славнозвісний храм науки Харківський національний педагогічний університет.

Ревнитель істини й духовного буття,

Він мудрий словом, розумом, життям,

Прихильник простоти й найвищої свободи,

Він щирий друг, йому убогість не біда.

Досяг верхів наук, пізнавши дух свободи.

Достойний приклад всім серцям – Сковорода.

 «Хочу бути щасливим» - ця теза-мрія кожного з нас. «Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе». «Щасливий той. Хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватися»,- твердив мислитель Григорій Савич Сковорода.

Справжнє людське щастя не можливо без діяльності, бо все своє життя людина перебуває у праці. І коли праця є улюбленою, співзвучною з природніми обдаруваннями особистості, праця за покликанням, то життя стає гармонійним і щасливим, так повчав нас Григорий Савич «Сродна праця — це найсолодша в світі річ». Сковорода писав: «Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий!».

Філософія «серця», вчення про «сродну» працю, безумовно, мали дещо утопічний характер в час поневолення українського козацтва, приниження гідності людини, яка перебувала у повній залежності від пана. Годі й думати про те, що проста людина вільно обирала рід професійних занять, який би приносив їй радість, задоволення і натхнення. Кріпацтво і «сродна» праця несумісні. Сковорода розумів, що у суспільстві панують пригноблення людини, несправедливість, що рушійною силою людських вчинків є матеріальний інтерес, гонитва за наживою. Цінять не того, хто живе за правдою і совістю, а того, хто обдурює, займається шахрайством, як кажуть, «вміє жити».

Ці ідеї Григорія Сковороди розкривають гуманізм його поглядів, їх непересічний характер, їх життєву силу і значення для сучасності.

 Вірш «Навчи мене жити…»

Навчи мене жити, філософе мудрий,

В цьому світі, де війни усюди,

Де істина захована проста

Серед обману і фальшивого буття.

«Крізь любов і віру пізнає людина себе…»

Та чому ж у поневіряння пірнаю лише?

«Ліки найкращі – це радість, кураж…»

Невпинно згасає існування час.

Тільки праця людей об`єднає до купи.

Користь, особисте щастя тоді у всіх буде.

Вірш Г.Сковороди «Ти питаєш..» (уривок)

Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас,

То чому досягає його так мало людей?

О, це тому, що їм важко керувати душею,

І тому що не навчилися приборкувати пориви.

Звивистими стежками, горбами і через глибокі рови

Мчить недосвідчений вершник,

Якщо він погано править конем.

Учень: Справді, упевненість у собі дає велику силу і натхнення у житті, це ті рушійні сили, які ведуть до успіху. Проте, не тільки ця риса характеру допомагає знайти місце під сонцем, веде життєвою нивою до омріяної мети. Людська доля вершиться у так званому символічному трикутнику, який тримається на трьох китах: Здоров'я-Сім'я-Робота. За цими словами закарбована вічна необсяжна людська любов.

Філософія людського щастя, яку залишив у спадок Сковорода зрозуміла: «Любов виникає з любові. Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?» 

Вірш «До Григорія Сковороди»

У тихім плині річки Многи,

Серед людей привітних і простих

Я й досі відчуваю теплий подих

Славетного в віках Сковороди.

Важкі часи переживаєм нині,

Та він незримо поряд, поміж нас.

Щоб правду відшукать на Батьківщині,

Він вирушає в мандри по світах.

Скажи, земляче, як нам зараз жити?

Як подолати біди, що навкруг,

Ще скільки безневинних буде вбито?

Чому моя земля стражда від мук?

Твої слова - немов бальзам на душу,

Твоя порада - мудра і проста.

І запитать тебе про це я мушу.

Бо ти ж філософ, що живе в віках.

Прийди. Порадь. З далекої дороги

Присядь і поглядом до нас звернись.

Крізь призму часу, болі і тривоги

Своїм нащадкам щиро посміхнись.

Вчення Сковороди — наш коштовний духовний скарб. Але лежить той скарб глибоко, не кожному дається в руки. Але це не про нас…

До вашої уваги мандрівка-колаж за афоризмами Григорія Савича Сковороди.

 Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.

 Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

 Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

 Хто думає по науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. 

Не розум від книг, а книги від розуму створились. Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами – чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага. 

А ось що Григорій Савич говорив про щастя, радість:

-Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ.

-Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

-Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою.

 Не оминув філософ і цінність часу:

-З усіх утрат втрата часу найтяжча. 

-Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

-Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений. 

 Можливо й ви замислювались над питанням, що є істина:

-Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора

-Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

-Сліпі очі, коли затулені зіниці. . 

-Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне? 

-Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

-Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня? 

-Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

Що ж, не лише істіна, а й людське самопізнання, моральні чесноти та настанови залишив нам у спадок Григорій Савич:

-Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

-Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

-Бери вершину і матимеш середину.

-Більше думай і тоді вирішуй. 

-Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

-Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

-Не за обличчя судіть, а за серце. 

-Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий? 

 Григорій Савич дуже любив свій рідний край, свою Україну й коли відлучався за її межі, обов'язково прагнув скоріше туди повернутися. Йому неодно-разово пропонували високі світські та церковні посади, від яких філософ постійно відмовлявся. «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця», - відповів Сковорода на запрошення до двору цариці Катерини 

Вірш «Сковороді»

Спливають дні, роки. Пливуть століття,

Та не старіють сонце, небо, час.

 Вже все було

На цім предивнім світі

До нас, при нас - і буде після нас.

Дуб старий, До кореня дуплавий,

Часом й блискавицями побитий...
          У його дуплі ховавсь від слави

 І писав. Для себе –не для світу.

Як лиш міг.

Він утікав від нього.
Мандрував дорогами стома.
Ну і що, як нили босі ноги
 Й сніг на скроні сипала зима?

Серце ж билось. Наче перепілка.
Не від болю –тільки від краси.
У торбині – Біблія й сопілка,
 Перед зором –люди і ліси.

 Він ішов землею - й бачив Бога,
Час летів невтримно, як вода...
Хто й коли повторить ту дорогу,
Що її обрав Сковорода?

Він ішов землею. Наче храмом,

Великоднім світлом у душі

Місяць гострий ріг об ніч надламував…

Й осипав тим сріблом спориші.

Скрипка й посох. Біблія й сопілка,

Ось і все, що він надбав за вік.

Тільки не зітхайте тяжко-гірко

Він таки щасливий Чоловік.

Ось його столиця – Пан-Іванівка,

Дуб, що був за сховок й кабінет.

І летять в траву доспілі яблука. 

І йому до серця їхній лет.

Вже все було... а як було?

Дзвенить віків коштовне скло…

Василь Яременко в передмові до вибраних творів Григорія Савича зазначає: «Для Т.Г. Шевченка твори Сковороди були не лише підручною книгою, але й незглибимим джерелом філософської і поетичної думки, з якого повною мірою черпала допитлива душа генія».

У вірші «А.О. Козачковському» Тарас Шевченко писав:

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду...

Козацькі гени в нас усіх

Ми наче вітер в чистім полі,

Вкраїнці – то такий народ -

Не кров у нас, а воля !

Про сад божественних пісень,

Писав ти в темнім світі-

Коли ж вже ж той щасливий день?

Коли ж вже нам радіти ?

Скажи, Григорію, мені,

Де правдоньки шукати ?

Чи буде українськи спів

В садах моїх лунати ?

 «Я хочу, щоб через українську пісню світ відкривав собі Україну та українську націю», «Хочу, щоб українська пісня звучала і співалась у кожному українському домі»- це слова відомої співачки заслуженої артистки України Оксани Мухи.

Так вже повелось з далеких часів: щоб не відбувалось на довгій життєвій дорозі, українці завжди співають. І кожна пісня своєю надзвичайною мелодійністю і зворушливими словами передає те, що людина відчуває всім своїм серцем.

А справді, чи може українська пісня об’єднати українців у різних куточках світу?

А пісня – це душа.

З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша пісня, тим ясніш душа.

Це рядки українського поета Драча Івана Федоровича.

Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «Жив, як учив». «Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити».

Вірш «Слово Сковороди – вічне!»

Невже? Невже він справді був?

Поет, філософ, мандрівник...

        Чому? Чому наш грішний світ забув

        Про той складний до серця путівник?

Шукаєм щастя у країнах і віках,

А воно скрізь та завжди з нами...

        На тих, іще не сходжених шляхах.

        Крокує слід у слід тими ж стежками.

Майбутнім ми маримо, сучасним - гордуємо.

Всі прагнем до того, чого в нас нема...

        Що має в долоні сьогодні - нехтуємо...

        Чи впала на людей уже яка чума?

Він всім казав: «Збери в собі свої думки.

Шукай в собі самому благ...»

         Тепер же знають навіть дітлахи:

         

Тільки в єднанні зазоріє стяг!

Благословенні ви, сліди,

                 Не змиті вічності дощами,

                 Мандрівника Сковороди…        М. Рильський

«AVE, SKOVORODA! З іменем СКОВОРОДИ крокуємо у майбутнє!»       Дякуємо за увагу!