Мета:
·
збагатити знання учнів про історію виникнення письма, розвитку писемності
Київської Русі, історію виникнення свята «День української писемності та мови»;
·
формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може
існувати ні народ, ні Україна як держава;
·
розширювати знання про красу і багатство української мови;
·
розвивати в учнів акторські навички, вміння працювати в колективі;
·
пробудити почуття національної гідності;
·
виховувати любов та повагу до рідної мови.
Учитель.
Діти, сьоьгодні ми зібралися на слово
щедре, на слово мудре, на свято української мови. Батьківщина починається з
батька й матері. З оселі, в чкій ви вперше побачили світ, з мови , якою
розмовляють твої батьки, з України, де ви народилися. А Україна – це наша
Батьківщина.
!
Учитель.
Кожна епоха дарує людству нові
винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні
знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу.
Перші спроби письма відносяться до
35-50 віків до нашої ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше -
так зване вузликове письмо. Вузлики були різних кольорів, які древні люди вміли
розуміти. Дещо пізніше схематично зображувались предмети й навіть явища, потім
були ієрогліфи. Пройшло не одне століття аж поки створилися літери...
Перше ж слов'янське письмо з'явилося у
IX столітті нашого літочислення, а алфавіт створили брати Кирило та Мефодій у
862 році...
Люди вже давно збагнули, що треба
навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і
щоб про нього могли дізнатися інші. Вони пробували писати на різних
матеріалах: глиняні дощечки, березова кора, на шовковій тканині, на металевих
пластинах, навіть на пальмовому листі – папірусі.
Нарешті люди винайшли пергамент
- дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді
вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки,
прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки,
обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням золотою
застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти
череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у
дуже багатих людей.
Найбільшого розмаху книготворча
справа набула за часів Ярослава Мудрого. Князь хотів подивувати світ
високим на той час рівнем писемності й культури свого народу, для чого створив
при дворі, в приміщеннях Святої Софії Київської, знамениту школу
переписувачів книжок зі своєї і чужих мов.
Звідусіль були запрошені до Києва
знавці найпоширеніших мов світу, аби вони могли навчити здібних до наук княжих
синів, а ті, в свою чергу, своїх наступників, не лише перекладати і
переписувати все те, що було створено розумом і руками їхніх попередників, а й
самі писати власну історію свого народу.
Одним з найосвіченіших людей Київської
Русі того часу був Нестор-літописець. Окрім богословських знань мав
виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою
мовою.
Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерського монастиря. Був працьовитим,
чесним, богослухняним. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий
Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне
зростання.
З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший
його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами,
архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові
подій.
Помер Нестор – літописець 9 листопада
бл. 1113 р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9
листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-літописця.
учень
А в Україні, починаючи
з листопада 1997 р., згідно Указу Президента
України встановлено День української писемності та мови, який
відзначають щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного
Нестора Літописця”.
Учитель Українська мова – державна
мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами
України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді,
США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45
мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Скільки чудових віршів, оповідань,
казок, пісень написано нашою рідною, українською мовою!
Перший конкурс «Продовжіть прислів’я»(слайд 15)
Запитання для учнів
Слово не горобець . . .
Правильно. Слово не горобець,
вилетить – не спіймаєш.
Зробив діло . . .
Правильно. Зробив діло, гуляй
сміло.
Книга вчить . . .
Правильно. Книга вчить, як на
світі жить.
Другий конкурс "Метаграми"
Метаграми – це загадки, слова-відгадки
яких відрізняються лише однією літерою.
Запитання для учнів:
Букву З поставим між складами -
буде любий нам народний твір,
С поставим - матимемо з вами
металевий головний убір.
Що це таке?
Так, це слова казка і каска.
Запитання для учнів
Люблять нас
усі збирати
Після дощику в ліску,
А як букву Г відняли,
Будем плавати в ставку.
Так, це слова гриби і риби.
Запитання для учнів
Гуде собі, літає.
З квіток нектар збирає.
А якщо ДЖ зітерти -
Буде в шафі одяг жерти.
Так, це слова джміль і міль.
Молодці! Ми впевнені, що учні нашої
школи добре вивчають рідну мову.
