Матеріали для вивчення під час крантину:
10 клас Громадянська освіта
Опрацювати параграф № 32,
Тема уроку: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа
Мета уроку: створити умови для розвитку в учнів критичного мислення по відношенню до інформації яку надає мас-медіа; надати базові технології запобіганню впливу маніпулятивних та пропагандистських медіаповідомлень; виховати в учнів шанобливе ставлення до свободу слова – фундаментальної цінності демократичного суспільства.
Очікуванні результати: після уроку учні зможуть усвідомити різницю між реальною подією та її відображенням у медіа-тексті; будуть знати яким чином перевірити достовірність джерел інформації; оволодіють базовими технологіями критичного аналізу медіатекстів.
Обладнання уроку: підручник, комп’ютер, медіапроектор.
Тип уроку: розвиток критичного мислення.
Перебіг уроку.
1. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності учнів.
2. Актуалізація опорних знань:
На початку заняття учням було запропоновано подивитися на екрані 3 новини і спробувати кожному зафіксувати у себе в зошиті яка з новин є достовірною, а які на їх погляд фейковими. Далі розбираються ці новини на предмет достовірності чи фейковості.
Бесіда з класом:
1. Що таке «новина»? Де можна знайти «новини»?
2. Що таке «фейк»? Навіщо створюються «фейки»?
3. Чи стикалися ви з одним із видів маніпуляції суспільною свідомістю – пропагандою? Якщо стикалися, то як Ви розуміли, що це пропаганда?
3. Вивчення нового матеріалу:
3.1. Достовірність інформації.
Достовірність інформації – властивість бути правильно сприйнятою, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина.
Факт – означає дійсність, подію, те, що реально відбулося.
Фактчекінг – (від англ. fact checking – перевірка фактів, даних, відомостей) – формат журналістики розслідувань, що активно розвивається і поширюється в світовому медіапросторі останні півтора десятиліття.
Оціночне судження – це висловлювання, яке не містить фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій. Для підвищення ефекту судження висловлюються з використанням гіпербол, алегорій, сатири, епітетів. Розпізнати судження допомагають слова-маркери – емоційні вислови, які можуть бути іменниками, прикметниками, дієсловами або словосполуками.
3.2. Прийоми критичного мислення.
Для оцінки інформації, яку ми отримуємо, необхідно володіти прийомами критичного мислення.
Критичне мислення – це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, достовірна вона чи маніпулятивна. Критичне мислення – основний інструмент аналізу медіатексту.
Робота с підручником. На ст.158-159 підручника «Громадянська освіта» за авторством Т.В. Бакка, Л.В. Марголіної, Т.В. Мелещенко вміщено схему за якою можна проаналізувати медіатекст. Учні повинні з допомогою цієї схеми проаналізувати приклад статті розмішеній на екрані медіапроектора:
Заголовок: «Народний депутат розкритикував голову уряду за пенсійну реформу». Текст: «Давайте подивимось, до чого призвела пенсійна реформа, яка була запроваджена прем’єром країни минулого року – до масового виїзду громадян за кордон. Різні офіційні державні джерела як у нас, так і в сусідніх країнах, свідчать, що в цьому році тільки на західних кордонах держави було зафіксовано 10 млн. перетинів! Тобто 10 млн. громадян виїхало на заробітки, тікаючи від неминучого зубожіння в старості», – завив депутат Н.
Як можна побачити, в контексті чимало маніпулятивних інсинуацій. А саме:
– реформа приписана одній особі;
– джерела вказані узагальнено;
– перетини кордону ототожнюються з кількістю громадян, які виїхали на заробітки;
– мета роботи за кордоном – не поліпшення добробуту, а втеча від зубожіння в старості.
4. Рефлексія до засвоєного. Назвіть відмінності між фактами і судженнями
5. Підсумок уроку.
6. Домашнє завдання: § 32, знайти в інтернеті невеличку статтю, та проаналізувати її за допомогою розглянутої на уроках схеми.
Інформація для перегляду:
Громадянська освіта."Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям Мас-медіа".
Що не так зі ЗМІ | Пізнавальне відео | HD
Онлайн-тестування:
Світ інформації та мас-медіа
