Тема : Де зберігаються історичні пам’ятки .
Мета :
Сформувати в учнів уявлення про місце зберігання історичних пам’яток , створити умови для розуміння навіщо зберігати історичні пам’ятки , визначити особливості різних місць для зберігання та подальшого вивчення історичних памяток України та світу .
Розвивати вміння опрацьовувати матеріал підручника мультимедійних джерел та випереджального завдання . Активізувати навики критичного мислення , систематизації та узагальнення навчального матеріалу.
Виховувати інтерес до історичної науки.
Тип уроку : комбінований .
Епіграф уроку:
« Музеї та архіви – невичерпне джерело наших знань про минуле людства».
_________________________Хід уроку____________________________
І. організаційний момент .
ІІ. Перевірка домашнього завдання .
(Бесіда по запитанням)
- Що називають історичними джерелами?
- Чому потрібні історичні джерела для вивчення історії ?
- Які існують види історичних джерел ?
- Охарактеризуйте види історичних джерел
А) Усні
Б)Писемні
В) Речові.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
- Учитель :
- Ми з вами розуміємо , що для успішного вивчення історичної науки людству потрібні були спеціальні місця де будуть в належному стані зберігатись історичні джерела , щоб ми мали змогу з ними ознайомитись а вчені історики та дослідники їх вивчати та досліджувати – це музеї та архіви .
- Зараз кожен з вас на наліпках коротко напише та оголосить
« Що я зараз знаю про музеї та архіви» та нанесе їх на нашій таблиці на дошці в колонці під назвою
« Я зараз знаю».
- Учні наносять на наліпки запис виходять по черзі до дошки оголошують результат та наносять їх та таблицю .
ІІІ. Вивчення нового матеріалу .
- Оголошення теми мети та епіграфу уроку.
Розповідь вчителя за планом :
- Історія виникнення перших музеїв .
- Профілі та види музеїв .
- Перші і найвідоміші музеї в Україні.
Запитання :
«Чому з давніх часів люди почали зберігати пам’ятки минулого?»
- Учитель :
- Неможливо знаходити та зберігати більшість памяток без допоміжної історичної науки – археології . Зараз вашій увазі ваш однокласник підготував повідомлення про історичну науку археологія .
- (Випереджальне завдання)
Запитання до класу:
- Яким чином археологія допомагає вивченню історії?
- Як на вашу взаємодіють музеї та археологія?
Перегляд відео №1
«Британський історичний музей»
Учитель :
Унікальні в світі музеї існують не тільки за кордоном а і у нас на Україні .
Перегляд відео №2
«Київський палеонтологічний національний музей»
Запитання :
Які характерні риси історичних музеїв ви спостерегли ?
Всесвітня історія 7 кл .
Тема : Хрестові походи .
Мета :
Розкрити і охарактеризувати причини хід та наслідки хрестових походів в ХІ-ХІІІ століттях .
Розвивати вміння учнів працювати парно – групової роботи , опрацьовувати роздатковий матеріал , порівняльні таблиці , матеріал підручника , випереджальне завдання , активізувати навички критичного осмислення , систематизації , та узагальнення навчального матеріалу.
Виховувати інтерес до історії середньовічної Європи доби хрестових походів.
Обладнання :
Підручник « Всесвітня історія-7 кл» , порівняльні таблиці: «Мета учасників хрестових походів» , « Наслідки хрестових подів», матеріал карток «Лицарські ордени», ноутбук , відео «Хрестові походи», асоціативний щит.
Тип уроку: комбінований.
Епіграф уроку:
« Нехай віднині стануть вони воїнами Христа
- Так хоче Бог».
(Папа Урбан ІІ).
________________________Хід уроку_________________________________
І. Організаційний момент .
- Учитель :
- Добрий день діти! Перед початком нашого уроку подивіться кожен в обличчя своєму сусідові по парті , посміхніться один до одного, потім візміть смайлики та покажіть з яким ви настроєм прийшли і знаходитесь в класі на нашому уроці.
- Учні дивляться один одному в обличчя , посміхаються та підіймають в гору смайлики з зображеннями настрою.
- Учитель: Тепер ми можемо розпочинати роботу на нашому уроці.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
(Бесіда)
- Які світові релігії існували в ХІ ст ?
- Яким було ставлення до релігії у людей в середні віки ?
- Чим можна було заслужити прощення від гріхів «вічне блаженство»?
- На які стани поділялось середньовічне суспільство?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель :
- В ХІ столітті в світі виникає нова грізна сила – турки – сельджуки . Вони завоювали значні території на півострові Мала Азія та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалиму .
Запитання :
Чому на Вашу думку прихід і завоювання турків-сельджуків викликало , велике, обурення у населення Західної Європи ?
Свої відповіді, стисло ,позначте у вигляді окремих асоціативних слів або коротких фраз письмово нанесіть на наш асоціативний щит який розміщений на дошці. маркерами які лежать в кожного на парті .
- Учні підходять наносять маркерами певні асоціативні слова та короткі словосполучення на асоціативному щиті.
ІV. Вивчення нового матеріалу .
- Учитель :
- Перед оголошенням теми сьогоднішнього уроку давайте ви самі дізнаєтесь її назву і самі її оголосите . Перед вами зараз на моніторі з’явиться словесна змійка ви уявно виділивши кожну третю букву цієї змійки зліва на право називаєте тему уроку.
(слайд №1)
- Учні переглянувши змійку піднявши руки називають тему уроку.
- Учитель повторно оголошує тему ,
- (слайд №2)
- мету уроку
- (слайд №3)
- епіграф уроку.
- (слайд №4)
- Розповідь вчителя :
Під впливом завоювань турків – сельджуків у 1095 році на церковному соборі в французькому місті Клермон Папа Урбан ІІ закликав всіх християн до походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних . Віруючі натхнені цією промовою , активно , почали готуватись до походу.
Але кожен стан суспільства крім головної мети походу , яка їх об’єднувала мав свої цілі .
Запитання :
Тому давайте з Вами уявимо себе представниками цих станів середньовічного суспільства . Кожен з вас має варіанти цілей кожного стану . Поміркуйте ! Яку спільну мету для участі у поході мали середньовічні селяни ,церковники , феодали та яку мету в поході мав окремий із станів середньовічного суспільства Західної Європи . Свої відповіді зазначте на поданій перед Вами на аркушах діаграмі Вена : « Мета учасників хрестових походів».
- Учні після опрацювання зачитують з аркушів результати своєї роботи.
Потім вчитель підсумовує результат роботи учнів коментуванням слайду на дошці .
- (слайд №5)
Учитель:
З кінця ХІ по кінець ХІІІ століть з
території Західної Європи на країни Близького Сходу було здійснено вісім хрестових походів . Зараз Вам пропонується для ознайомлення відеоматеріал який підготував заздалегідь учень нашого класу.
- Перегляд презентації « Хрестові походи».
Текст презентації :
- (слайд №7)
Хрестові походи -
походи відбувались з 1096 по1270р.р. на Близький Схід,
були організовані
західноєвропейськими феодалами
та католицькою церквою
під прапором боротьби проти
“невірних” (мусульман),
звільнення гроба Господнього
та святої землі Палестини.
У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Папа римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву.
- (слайд №8)
Похід бідноти
1096 р.
Розпочався в березні 1096 року в Кельні (Німеччина)
До Малої Азії дісталося лише 25 тисяч чоловік
Практично всі були знищені турками
- (слайд №9)
Перший хрестовий похід
1096 – 1099 рр.
Закінчився взяттям хрестоносцями Антіохії, Едесси та Єрусалима
та виникненням держав хрестоносців на Сході
- (слайд №10)
Держави хрестоносців на Сході:
• Графство Едесса
• Князівство Антіохія
• Графство Триполі
Єрусалимське королівство.
- (слайд №11)
Другий хрестовий похід
1147 – 1149 рр.
Очолювали французький король Людовік VІІ та німецький імператор Конрад ІІІ.
Закінчився невдало після облоги Дамаска.
- (слайд №12)
Третій хрестовий похід
1189 – 1192 рр.
Похід “ трьох королів ”: німецького імператора Фрідріха І,
французького короля Філіпа ІІ Августа
та англійського короля Річарда І Левове Серце.
Закінчився поразкою після смерті Фрідріха І
- (слайд №13)
Четвертий хрестовий похід
1202 -1204 рр.
Ознаменувався взяттям хрестоносцями Константинополя й заснування Латинської імперії .
-
-
- (слайд №14)
Відбувсь також дитячий хрестовий похід у 1212 році.
50 тисяч дітей загинуло в поході або було продано в рабство, купцями з Марселя на невільницьких ринках Алжира та Тунісу.
(слайд №15)
Всього хрестових походів було 8 і вони крім першого, четвертого та шостого завершились поразкою хрестоносців. У 1296 році армія султана єгипту захопила місто Акра – останній плацдарм хрестоносців на близькому Сході .
Епоха хрестових походів скінчилася.
Бесіда за запитаннями :
- Чому хрестоносці здійснили один за одним вісім хрестових походів ?
- Яка була реакція мусульманського населення на ці вторгнення?
- Які держави виникли на завойованих хрестоносцями землях?
- Чому держави хрестоносців зазнали поразки та були знищені ?
Учитель :
Лицарі – хрестоносці на завойованих у мусульман землях крім держав створили свої духовно-військові організації - ордени . Зараз ви об’єднаєтесь в три малі групи , використовуючи матеріал підручника (с. 82-83) за поданим планом для кожної групи картці , опрацюйте його та оголосіть свої результати .
1 група – Орден тампільєрів.
2 група - Орден госпітальєрів.
3 група – Орден тевтонців.
План картки:
1. Назва ордену
2. Символ ордену
3. Час утворення
4. Діяльність ордену
- Представник кожної групи зачитує результати роботи своєї групи по картці .
-1 група зачитує про орден Тампільєрів
(слайд №16)
- 2 група зачитує про орден Госпітальерів.
(слайд №17)
- 3 група зачитує про орден Тевтонців.
- (слайд №18)
Вчитель :
- Діти що спільного в діяльності орденів ви прослідковуєте ?
Вчитель :
Будь яка історична подія має свою причину , хід та наслідки . Наслідки бувають позитивні так і негативні . Пропоную Вам самостійно класом опрацювати подані варіанти відповіді та по черзі опрацювати таблицю «Наслідки хрестових походів».
Позитивні наслідки
|
Негативні наслідки
|
- Учні колективно опрацьовують варіанти відповідей і по черзі виносять їх у відповідний розділ таблиці.
- Учитель потім порівнює результат діяльності учнів із порівняльною таблицею на проекторі.
(слайд №19)
V. Узагальнення навчального матеріалу .
Учитель :
- На завершення нашого уроку до нас завітали гості з минулого , учасники тих історичних подій : Папа Урбан ІІ , французький лицар Шевальє Де Пуату та лицар – хрестоносець Отто фон Брокк.
- До класу входять учні – актори переодягнені в одяг тих часів.
Папа Урбан ІІ:
- Вітаємо Вас шановні учні 7 класу та присутні гості. Ми прийшли до Вас з тих далеких часів і просимо , щоб Ви допомогли нам вирішити одну важливу проблему . Хто із нас приймав в якому часовому порядку участь в подіях хрестових походів .
Учитель :
Шановні гості ми зрозуміли вашу проблему , але кожен із вас повинен нам коротко розповісти що запам’яталося йому в тих подіях .
- Французький лицар Шевальє Де Пуату :
«Я французький лицар Шевальє Де Пуату родом з півдня Франції Коли в нас чотири роки був неврожай та голод і я не мав прибутку від своєї землі та голодних селян які мені на ній належали я і мої товариші – лицарі почули про заклик Папи рятувати Гроб Господній від невірних . Наш король тільки вів приготування до походу , але ми лицарі вже вирушали до Палестини із своїх замків».
Папа Урбан ІІ :
« Я римський Папа Урбан ІІ на церковному соборі в місті Клермон проголосив : « Ідіть і ставайте воїнами Христа . Звільняйте місто моє від невірних . Так хоче Бог !».
Лицар – хрестоносець Отто фон Брокк.
« Я лицар – хрестоносець Отто фон Брокк. Моя батьківщина Німецьке королівство . Але я і мої товариші і все воїнство христове вже третій місяць облягає Єрусалим . Сьогодні ми нарешті ввірвалися в місто і не знали жалю до невірних . «Так хоче Бог!» говорили нам наші церковники коли ми грабували і вбивали на вулицях цього міста».
Учитель :
- Діти допоможіть нашим гостям з минулого хто із них за хронологічним порядком приймав участь у даних подіях .
- Учні називають порядок розповідей за хронологічним порядком .
Папа Урбан ІІ :
- Ми дякуємо вам що допомогли нам з’ясувати нашу хронологічну послідовність . І на прощання ми хочемо на згадку про ті історичні події подарувати кожному учневі 7 класу та гостям пам’ятну медаль «Учасника Хрестових походів» та диплом який посвідчує це звання.
- Папа та його супутники вручають гостям та учням медалі та дипломи «Учасника Хрестових походів» .
Папа Урбан ІІ :
Прощавайте та пам’ятайте ті незабутні часи коли ми творили історію людства.
- Актори виходять із класу.
VI. Підсумки уроку.
Учитель :
- На кінець нашого уроку ми переглянемо відеоматеріал і ще раз « зануримось» в ті жорстокі та цікаві часи .
- (перегляд відео кліпу)
- Ось і завершилась наша подорож часами хрестових походів. Ми з’ясували їх причини , хід та наслідки . Повинні пам’ятати , що епоха середньовіччя це не тільки епоха « Темних століть» а й епоха мандрівок , відкриттів , змін людської свідомості.
- Оцінювання результатів роботи учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання
- Прочитати відповідний параграф підручника – це всім учням класу.
- Влад на слідуючий урок приготує повідомлення – об’єднання Франції в ХІ-ХIVст.
- Алла , Аня ,Олександр, Назар , Аня та Євгеній - дати відповідь у зошиті на питання :
« Хрестові походи – це лише боротьба між християнами та мусульманами ?» . Відповідь обґрунтуйте.
Текст презентації :
- (слайд №7)
Хрестові походи -
походи відбувались з 1096 по1270р.р. на Близький Схід,
були організовані
західноєвропейськими феодалами
та католицькою церквою
під прапором боротьби проти
“невірних” (мусульман),
звільнення гроба Господнього
та святої землі Палестини.
У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Папа римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву.
- (слайд №8)
Похід бідноти
1096 р.
Розпочався в березні 1096 року в Кельні (Німеччина)
До Малої Азії дісталося лише 25 тисяч чоловік
Практично всі були знищені турками
- (слайд №9)
Перший хрестовий похід
1096 – 1099 рр.
Закінчився взяттям хрестоносцями Антіохії, Едесси та Єрусалима
та виникненням держав хрестоносців на Сході
- (слайд №10)
Держави хрестоносців на Сході:
• Графство Едесса
• Князівство Антіохія
• Графство Триполі
Єрусалимське королівство.
- (слайд №11)
Другий хрестовий похід
1147 – 1149 рр.
Очолювали французький король Людовік VІІ та німецький імператор Конрад ІІІ.
Закінчився невдало після облоги Дамаска.
- (слайд №12)
Третій хрестовий похід
1189 – 1192 рр.
Похід “ трьох королів ”: німецького імператора Фрідріха І,
французького короля Філіпа ІІ Августа
та англійського короля Річарда І Левове Серце.
Закінчився поразкою після смерті Фрідріха І
- (слайд №13)
Четвертий хрестовий похід
1202 -1204 рр.
Ознаменувався взяттям хрестоносцями Константинополя й заснування Латинської імперії .
-
-
- (слайд №14)
Відбувсь також дитячий хрестовий похід у 1212 році.
50 тисяч дітей загинуло в поході або було продано в рабство, купцями з Марселя на невільницьких ринках Алжира та Тунісу.
(слайд №15)
Всього хрестових походів було 8 і вони крім першого, четвертого та шостого завершились поразкою хрестоносців. У 1296 році армія султана єгипту захопила місто Акра – останній плацдарм хрестоносців на близькому Сході .
Епоха хрестових походів скінчилася.
Виховна година "День пам'яті жертв Голодомору"
|
Тема: День пам'яті жертв Голодомору
Мета: навчити сприймати різні життєві ситуації; розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до історії Українського народу.
Хід виховної години
Вчитель:
Пекельні цифри і слова
У серце б'ють неначе молот.
Немов прокляття ожива
Рік тридцять другий...
Голод... Голод...
БЕСІДА З УЧНЯМИ
Голодомор 1932-1933рр.
1. Чи чули ви про голодомор 1932-1933рр. в Україні?
2. Які були причини голодомору, на ваш погляд?
3. Хто, на ваш погляд, був прямим винуватцем цих трагічних подій?
4. Чи є у вашій родині люди, що пережили голодомор 1932-1933рр.?
5.Чи вважаєте ви за необхідне вшановувати пам'ять жертв голодомору?
Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок у новітній історії українського народу. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 28 листопада 2006 року Верхвна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.
Сколихнулась Україна від скорботи і жалю.
Припустилися від чорного болю жолобних стрічок Державні прапори.
Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ,
щоби вписати їх в історію Пам'яті.
1 учень :
Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не поодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці!
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас – бо ж ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Учитель:
Тільки в 20х роках ХХ століття українські селяни, переживши перший голод 1921-1923 років, отримали землі, почали жити й працювати для себе, самі багатіли й збагачували країну. Так почалася нова економічна політика. Прийшов Йосип Сталін і наказав селянам за безцінь здавати зерно. Селяни влаштовували бунти, відмовлялися віддавати хліб. У відповідь в 1928 році НЕП згортається й «кривавий вождь» оголошує курс на індустріалізацію та колективізацію. Село знов годує місто, непокірних селян оголошують «куркулями», забирають землю, реманент, а самих із родиною виселять за Урал, до Сибіру. Селян, що залишилися, радянське керівництво вирішило знищити голодом. Так розпочалася одна із трагічних сторінок українців – голодомор 1932-1933 років, штучний, методично і безжально спланований верхівкою ВКП (б) на чолі з Й. Сталіним
Як же жили в ті страшні роки наші співвітчизники, наші предки, рідні?
Перегляд відеофільму « Голодомор 1932-1933 років».
Учитель:
Безпосереднім свідченням голоду є статистичні відомості про природний рух населення, його смертність, книги метричних записів. Відомо, що органи ДПУ змушували секретарів сільських рад, ЗАГСів знищувати метричні книги, фальсифікувати відомості про смертність. За владними вказівками та негласними інструкціями лікарі теж старанно приховували істину смертності та її чисельність.
Об'єктивна статистика про справжню кількість жертв голоду нині відсутня. До 1 грудня 1932р. облік жертв голодомору ніхто не вів. Крім того, статистика смертності велася до 15 квітня 1933р., а потім її за командою Постишева припинили. До того ж всі дані про смертність суворо засекречувалися.
Саме тому не можуть історики по сьогоднішній день підрахувати справжню кількість жертв голодомору. А ще було знищено більш-менш об'єктивне джерело статистики - перепис населення за січень 1937р., яке показало зниження населення в країні на 15 млн. осіб. Учасників перепису було репресовано. Різні джерела називають різні цифри жертв голодомору в Україні - від 531 тис. осіб до 7 млн. 200тис. жертв. Не так давно дослідник Василевський дійшов висновку, що від геноциду по відношенню до українського народу у роки голоду 1932-1933 рр. загинуло 7 млн. 125 тис. 850 осіб. А одна з міжнародних конференцій на тему голодомору в Україні 1932-1933рр. дійшла висновку, що жертв було близько 10 млн.
2 учень:
Третина всіх померлих від голоду - це діти. А до якої статистики віднести тих, кого сталінські чекісти розстріляли за кілька колосків, чи які померли, засуджені за ці ж колоски до тривалого ув'язнення у в'язницях чи таборах?
А - це знову таки в першу чергу діти! А куди віднести тих, хто зумів виїхати таки з голодних сіл, але прожити в місті так і не зміг, адже там була карткова система? І селяни, які не мали карток на продовольство, були приречені і в містах на голодну смерть, їх трупи регулярно збирали на вулицях українських міст і або ховали у братських могилах на цвинтарях, або складали у моргах лікарень для медичних експериментів. І до ніг кожного була прив'язана табличка з надписом «дистроф».
Здається тільки сліпий міг не побачити трагедію українського народу. А, виявляється, такі «сліпі» були. І ці «сліпі» свідомо заявляли всім, що в Україні ніякого голоду не було й немає.
Ніяких документів на сьогоднішній день не збереглося, лише по декілька сторінок у книгах місцевих істориків - краєзнавців, котрі по крупинках збирали матеріали. Скупі сторінки правди , за якими мільйони знівечених душ, украдених життів, зруйнованих сімей.
3 учень :
Старожили розповідають: Страшні роки були. Люди перетворювалися на звірів.
Так, їли люди людей. Одна жінка навіть рідну дитину з'їла, а потім з розуму зійшла. їли траву листя, качани кукурудзи без зерна. Часто пухли з голоду і вмирали. А кому вдалося віднайти шмат хліба і з'їсти всмак, теж вмирали від завороту кишок.
У той час, як українські селяни пухли і вмирали з голоду, за кордон вивозилися продовольство і, зокрема, таке потрібне для врятування голодуючих в Україні - зерно. В портах із - за відсутності спеціальних приміщень для зберігання зерна, воно лежало величезними горами просто неба, так-сяк накрите брезентом, і гнило, псувалося, бо не вистачало кораблів для його вивезення за кордон. Це ще один доказ геноциду влади проти свого народу.
4 учень:
А скільки полягло голів,
а скільки ще не народилось? Лиш ти все бачив що робилось, лиш ти…О,Боже мій!!! Спустіли села,полягли мільйони Гнила земля…Опухлі,одинокі Ходили люди по селі. Шукали щось у забутті. І не знаходивши нічого, під тином падали голодні, їх всіх вивозили у яри. Там в яму кидали усіх Пів мертвих,мертвих і живих. Хто в силі був- той з смертю ще змагався Та хоч би як він не старався Смерть як завжди,перемогла. Ах скільки душ тоді забрала!
Запитання до класу:
|
- Що найбільше вразило Вас від почутої інформації про одну із найбільших трагедій багатостраждального українського народу .
- Що ви знаєте про роки голоду з розповідей своїх дідусів та бабусь?
- Що Ви хочете побажати майбутнім поколінням українців , щоб подібна трагедія не повторилась.
Заключне слово вчителя:
Сьогодні ми прагнемо чесно і гласно прочитати цю трагічну смертну історію українського народу, робимо спробу визначити міру вини тодішнього керівництва країни, керівництва республіки в цілому і кожного зокрема. Цього вимагає правда історії, наш час. Лише з врахуванням минулого, в тому числі і тих драматичних подій, що дав нам 1933 рік, ми можемо йти в майбутнє.
Звучить пісня О. Білозір «Свіча», під супровід якої учні ставлять свічки памяті на стіл до рушника із хлібом та колосками.
